ukr.coolreferat.com.ua страница 1
скачать файл




Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі. Досить важливим чинником у цьому процесі було, звичайно, прийняття християнства. Разом з ним приходить і мистецтво красномовства, збагачене потужною античною та візантійською традицією.

  • Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі. Досить важливим чинником у цьому процесі було, звичайно, прийняття християнства. Разом з ним приходить і мистецтво красномовства, збагачене потужною античною та візантійською традицією.



Ораторська література включала в себе проповіді і послання. Проповіді призначалися для про-голошення їх широкому колу людей, послання ж були зверненнями до конкретної людини чи певної групи людей і призначалися для читання. Однак на практиці часто траплялося так, що послання використовувалися повністю чи в уривках для проголошування їх на широку публіку.Таким чином, чіткої межі між проповідями й посланнями не було. Яскравим прикладом такого явища може бути творчість Івана Вишенського. Його твори являють собою послання. Однак письменник розраховував і на те, що вони можуть проголошуватися. Переправивши з Афона на  батьківщину свою «Книжку», він у передмові до неї радив, щоб при індивідуальному читанні «не минати скоро-гонцем, як пусте вітряне коло, очима пробігаючи наперед написаного з місця на місце, але зупинятися... де мовиться про неправду і істину»

  • Ораторська література включала в себе проповіді і послання. Проповіді призначалися для про-голошення їх широкому колу людей, послання ж були зверненнями до конкретної людини чи певної групи людей і призначалися для читання. Однак на практиці часто траплялося так, що послання використовувалися повністю чи в уривках для проголошування їх на широку публіку.Таким чином, чіткої межі між проповідями й посланнями не було. Яскравим прикладом такого явища може бути творчість Івана Вишенського. Його твори являють собою послання. Однак письменник розраховував і на те, що вони можуть проголошуватися. Переправивши з Афона на  батьківщину свою «Книжку», він у передмові до неї радив, щоб при індивідуальному читанні «не минати скоро-гонцем, як пусте вітряне коло, очима пробігаючи наперед написаного з місця на місце, але зупинятися... де мовиться про неправду і істину»



До проповідників та письменників давньоукраїнської доби належав і сам князь Володимир Мономах(1053−1125 рр.) Його „Повчання”, звернені до власних дітей і молоді, а також молитви та лист до князя Олега Святославича не втратили актуальності й нині, тому що в них сформульовані основні засади не стільки княжої, скільки народної моралі.

  • До проповідників та письменників давньоукраїнської доби належав і сам князь Володимир Мономах(1053−1125 рр.) Його „Повчання”, звернені до власних дітей і молоді, а також молитви та лист до князя Олега Святославича не втратили актуальності й нині, тому що в них сформульовані основні засади не стільки княжої, скільки народної моралі.



Іларіон (XI ст.) — перший Київський митрополит, давньоруський письменник, талановитий оратор. Найвідомішою його проповіддю є «Слово про закон і благодать», де з патріотичних позицій оцінено діяльність давньоруських князів і визначну роль Київської Русі. Дослідники риторичної спадщини Іларіона відзначали такі особливості «Слова», як яскрава образність, емоційність, надзвичайна мелодійність. Постать митрополита Іларіона, його риторична спадщина надихали нащадків на опанування риторичних й морально-етичних секретів цієї видатної фігури слов'янської культури.

  • Іларіон (XI ст.) — перший Київський митрополит, давньоруський письменник, талановитий оратор. Найвідомішою його проповіддю є «Слово про закон і благодать», де з патріотичних позицій оцінено діяльність давньоруських князів і визначну роль Київської Русі. Дослідники риторичної спадщини Іларіона відзначали такі особливості «Слова», як яскрава образність, емоційність, надзвичайна мелодійність. Постать митрополита Іларіона, його риторична спадщина надихали нащадків на опанування риторичних й морально-етичних секретів цієї видатної фігури слов'янської культури.



К.Туровський – талановитий оратор Київської Русі Кирило Туровський (XI ст.) — блискучий оратор і представник урочистого красномовства Київської Русі. Він закликав уважно вивчати минуле, прикрашати діяння героїв відповідними словами: «Прикрасять словами й звеличать царів... і, славлячи їх, похвалами кінчають».

  • К.Туровський – талановитий оратор Київської Русі Кирило Туровський (XI ст.) — блискучий оратор і представник урочистого красномовства Київської Русі. Він закликав уважно вивчати минуле, прикрашати діяння героїв відповідними словами: «Прикрасять словами й звеличать царів... і, славлячи їх, похвалами кінчають».

  • К. Туровський — яскравий приклад творця величально-похвальних, піднесених промов, якого сповна можемо назвати великим «піснетворцем» Київської Русі. Неабияку риторичну цінність становить «Слово в новий тиждень після Пасхи», яке він побудував на порівнянні «церкви Христової» з навколишньою природою.



Інший відомий проповідник ректор Києво-Могилянської колегії Лазар Баранович написав книгу „Меч духовний є глагол Божий” (1666 р.) , у якій 55 слів-проповідей, написаних за правилами шкільної гомілетики, і „Труби словес проповідних”, що містять 80 проповідей на різні свята. Самі назви книжок уже свідчать, що написані вони образно, високим стилем церковної риторики.

  • Інший відомий проповідник ректор Києво-Могилянської колегії Лазар Баранович написав книгу „Меч духовний є глагол Божий” (1666 р.) , у якій 55 слів-проповідей, написаних за правилами шкільної гомілетики, і „Труби словес проповідних”, що містять 80 проповідей на різні свята. Самі назви книжок уже свідчать, що написані вони образно, високим стилем церковної риторики.



Учень Лазаря Барановича і також ректор Києво-Могилянської колегії, відомий український культурний діяч і письменник  Іоаникій Галятовський , сам викладач риторики, розробив теорію красномовства. У 1659 р. він видав книгу проповідей „Ключ розуміння” з теоретичною частиною „Наука, албо Способ зложення казання”, яка стала відомою науковою працею далеко за межами України. І. Галятовський пропонує кожному, хто хоче „казання учинити”, обрати тему, за якою має повідати все казання, що має складатися з трьох частин: перша − ексордіум (початок); друга − нарація (оповідь); третя − конклюзія (кінець).

  • Учень Лазаря Барановича і також ректор Києво-Могилянської колегії, відомий український культурний діяч і письменник  Іоаникій Галятовський , сам викладач риторики, розробив теорію красномовства. У 1659 р. він видав книгу проповідей „Ключ розуміння” з теоретичною частиною „Наука, албо Способ зложення казання”, яка стала відомою науковою працею далеко за межами України. І. Галятовський пропонує кожному, хто хоче „казання учинити”, обрати тему, за якою має повідати все казання, що має складатися з трьох частин: перша − ексордіум (початок); друга − нарація (оповідь); третя − конклюзія (кінець).



Інокентій Гізель − архімандрит Києво-Печерської лаври, історик, ректор колегії, автор оригінального публіцистично-проповідницького підручника для духовенства „Мир з Богом чоловіку” (1669 р.). Праця сповнена алегоріями, які, розкриваючи церковну мораль, виражали ідеї гуманізму. Соціальне зло (несправедливий суд, знущання над беззахисними) − це гріх.

  • Інокентій Гізель − архімандрит Києво-Печерської лаври, історик, ректор колегії, автор оригінального публіцистично-проповідницького підручника для духовенства „Мир з Богом чоловіку” (1669 р.). Праця сповнена алегоріями, які, розкриваючи церковну мораль, виражали ідеї гуманізму. Соціальне зло (несправедливий суд, знущання над беззахисними) − це гріх.

  • Інокентія Гізеля називають українським Арістотелем, він відзначився у багатьох галузях знань.



Письменник, видатний ритор, оратор, педагог, церковний дiяч. Залишив велику  наукову та публiцистичну спадщину, у якiй значну частину складає  риторика. Автор лiричних поезiй, фiлософських i полiтичних трактатiв.

  • Письменник, видатний ритор, оратор, педагог, церковний дiяч. Залишив велику  наукову та публiцистичну спадщину, у якiй значну частину складає  риторика. Автор лiричних поезiй, фiлософських i полiтичних трактатiв.

  • Одне з досягнень Прокоповича - створення першоï в украïнськiй лiтературi драми з вiтчизняним  iсторичним героєм "Володимир". Драма була присвячена гетьмановi Мазепi, ставилася  для простих киян, у нiй уперше грали не ляльки, а справжнi актори.





У Західній Європі його величали «рутенським (українським) Демосфеном», порівнювали з Ціцероном.

  • У Західній Європі його величали «рутенським (українським) Демосфеном», порівнювали з Ціцероном.

  • «Не думай, мій Оріховський, що твоє ім'я не відоме за кордоном. В Італії, Іспанії, Франції й Німеччині мені доводилося чувати схвальні відгуки про твої твори, які становлять гордість і захист Вітчизни. Я не зустрічав там вченого, який би не читав їх і не підносив би до небес твоєї дотепності, красномовства та вченості...». Так писав про Оріховського відомий польський історик Мартин Кромер.


скачать файл



Смотрите также:
Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі
0.43kb.
Теа́тр — вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами
0.43kb.
Архітектура Київської Русі наприкінці 10 ст
0.43kb.
Українська культура Хотинська фортеця, початок 1400 рр., збудована на місці поселення Київської Русі
0.43kb.
В епоху еллінізму музи перетворилися на символи мистецтва І науки. В епоху еллінізму музи перетворилися на символи мистецтва І науки
0.43kb.
Культура Козацької доби Хотинська фортеця, початок 1400 рр., збудована на місці поселення Київської Русі
0.43kb.
Культура Київської Русі План
0.43kb.
План: План: Oсвіта та наукові знання. Мистецтво Київської Русі
0.43kb.
В україні вже досить відпрацьована технологія вирощування м’ясної птиці, але стандарту на технологію вирощування немає
0.43kb.
Медицина України часів Київської Русі
0.43kb.
Виникнення та розквіт Київської Русі Софійський собор в Києві (перша половина 11 ст.). Сучасний вигляд
0.53kb.
Степ постійно змінює своє забарвлення. Загляньте сюди наприкінці квітня і побачите, як на сірому фоні минулорічної трави яскравими різнобарвними вогниками горять квіти тюльпанів, ніжною блакиттю манять півники
0.43kb.