ukr.coolreferat.com.ua страница 1
скачать файл



Сполучні тканини


ПЛАН ЛЕКЦІЇ

  • 1. Морфофункціональні особливості та класифікація сполучних тканин.

  • 2. Пухка волокниста сполучна тканина – характеристика клітин і міжклітинної речовини.

  • 3. Щільна волокниста сполучна тканина. Будова і фукції оформленої і неоформленої сполучних тканин.

  • 4. Сполучні тканини зі спеціальними властивостями.



Сполучні тканини – це комплекс тканин мезенхимного походження, що складаються з клітин і міжклітинної речовини та приймають участь у підтриманні гомеостазу внутришнього середовища організму.

  • Сполучні тканини – це комплекс тканин мезенхимного походження, що складаються з клітин і міжклітинної речовини та приймають участь у підтриманні гомеостазу внутришнього середовища організму.



Класифікація сполучних тканин:

  • власне сполучна скелетні

  • пухка щільна кісткова хрящова

  • оформлена неоформлена

  • сполучні тканини зі спеціальними властивостями

  • ретикулярна жирова пігментна слизова



Сполучна тканина

  • Клітини + міжклітинна речовина:

  • волокнисті структури

  • аморфна речовина

  • Волокнисті структури:

  • колагенові, еластичні, ретикулярні волокна

  • Фізико-хімічні властивості міжклітинної речовини і її будова в значній мірі визначають функціональне значення різновидів сполучної тканини



Функції сполучної тканини:

  • -  опорна, механічна – з кісткової та хрящевої побудований скелет, до якого прикріплені сухожилля та м’язи;

  • -   формоутворююча – утворюють капсули і строму багатьох органів: шкіри, сухожилля, зв’язки, хрящі і кістки;

  • -  захисні – механічний захист, фагоцитоз та імунний захист;

  • -  пластична – проявляється активною участю сполучних тканин в процесах регенерації, загоєння ран і заміщення дефіциту інших тканин при пошкодженнях;

  • -  трофічна – пов’язана з регуляцією живлення клітин інших тканин і участю в обміні речовин;

  • - гомеостатична – підтримання стану внутрішнього середовища.



ПУХКА ВОЛОКНИСТА СПОЛУЧНА ТКАНИНА



Для будови пухкої сполучної тканини характерна наявність багатьох різновидів клітин 

  • Їх можна об’єднати в три наступні групи:

  • 1. Клітини фібробластичного ряду - це фібробласти різного ступеня зрілості, фіброцити, міофібробласти і фіброкласти.

  • 2. Імігруючі клітини – клітини які мігрували з крові і лімфи - це моноцити, які перетворились в макрофаги, плазмоцити, базофіли (тканини базофіли) та лейкоцити – лімфоцити і нейтрофіли.

  • 3. Група необов’язкових, непостійних клітин – адипоцити (жирові клітини), пігментоцити, адвентиційні клітини, періцити.



ФІБРОБЛАСТИ



  • Клітини фібробластичного ряду – загальна назва фібробласти. Історічно назва цієї клітини, що виробляє волокна сполучної тканини. Фібра – волокно, бластос – зародок, разом – фібробласт.

  • За сучасними уявленнями фібробласт це клітина – продуцент компонентів міжклітинної речовини, як волокон так і основних складових аморфної речовини.



Будова фібробласта і фіброцита



  • Зрілі спеціалізовані фібробласти досить великі клітини (50-60 мкм) подовгастої форми з нечисельними товстими відростками. У цитоплазмі добре розвинена ГЕС (займає до 35%) та КГ (займає 10%) цитоплазми.

  • Такі клітини синтезують проколаген, еластин – фібрілярні білки, які будують колагенові та еластичні волокна.

  • Синтезують глікозаміноглікани, протеоглікани необхідні для формування основної міжклітинної речовини.

  • Синтезують фібронектин – фібрілярний глікопротеїн, якій забезпечує адгезію – зв’язування клітин і неклітинних структур.



Формування компонентів міжклітинної речовини



Макрофаги - гістіоцити

  • Концепція фагоцитозу була вперше запропанована російським зоологом і анатомом І.І.Мечніковим. Макрофагічна система – сукупність всіх клітин організму, які здатні до фагоцитозу, захоплення сторонніх часток, бактерій, антигенів, загиблих клітин, їх рештків, тощо.

  • Макрофаги – невеликі клітини (10-15 мкм) похідні моноцитів.

  • Важлива роль макрофагів у природньому і набутому імунітеті організму.



Накопичення фарби макрофагами



Електронна мікрофотографія макрофага







Тканинні базофіли – тучні клітини

  • Термін тучні клітини вперше застосував Ерліх для позначення особливих клітин сполучної тканини, цитоплазма яких наповнена базофільними гранулами – клітини Ерліха.

  • Гранули розмірами 0,3 – 0,8 мкм містять біологічно активні речовини: гепарін (30%), гістамін (10%). Гепарін запобігає згортанню крові, знижує проникність міжклітинної речовини, має протизапальну дію. Гістамін виступає як антагоніст – підвищує проникність стінки гемокапілярів, сприяє виходу плазми.



Тканинні базофіли



Електронна мікрофотографія тканинного базофіла



Плазматичні клітини - плазмоцити

  • Плазмоцити похідні В-лімфоцитів, невеликі клітини (7 – 10 мкм) округлої форми. Цитоплазма базофільна, містить багато ГЕС.

  • Плазмоцити забезпечують гуморальний імунітет, вони синтезують антитіла – білки імуноглобуліни, реагуючи на проникнення в організм антигену і знешкоджують його.











ПУХКА ВОЛОКНИСТА СПОЛУЧНА ТКАНИНА



  • Міжклітинна речовина сполучної тканини складається з волокнистих структур та основної речовини – її аморфного компоненту.

  • Основна речовина це гель певної в’язкозті та хімічного складу, який заповнює простір між клітинами та волокнами. В склад аморфного компоненту входять вода, розчинені мінеральні речовини та високомолекулярні сполуки – білки, ліпіди, полісахариди.

  • Основна речовина приймає участь у транспорті метаболітів між клітинами і кров’ю, виконує механічну, опорну і захисну функції.





Будова колагенового волокна

  • Це відносно широкі, хвилясті, посмуговані волокна (товщина 3-10 мкм), що містять білок колаген. Вони складаються з пучків паралельно розташованих фібрил (товщина 50-100 нм), зцементованих глікозаміногліканами та глікопротеїнами.

  • Фібрили складаються з мікрофібрил (товщина 10 нм), останні з протофібрил, а вони з молекул тропоколагену (попередник колагену).

  • Молекули колагену побудовані з трьох поліпептидних ланцюжків проколагену, що синтезується фібробластами і за межами клітин звиваються в спіраль та утворюють протофібрили. Кожний ланцюжок складений з набору трьох амінокіслот, які закономірно повторюються (пролін, лізін, гліцин).







Будова еластичного волокна

  • Вони значно тонше колагенових (0,3-1 мкм), розгалужуються і анастомозують між собою, не утворюють пучків.

  • Еластичні волокна добрі амортизатори, які забезпечують повернення структур до вихідного рівня.

  • Основний хімічний складник – білок еластин, його синтезують зрілі фібробласти. В еластині великій вміст амінокіслот проліну та гліцину, а також наявні десмозин та ізодесмозин, це зумовлює його еластичність.

  • Молекули еластину з’єднуються в ланцюжки – еластинові протофібрили, а в комплексі з глікопротеїнами утворюють мікрофібрили (товщина 8-10 нм).

  • Еластичне волокно будується з двох компонентів: центральна частина – аморфний компонент, по периферії – фібрилярний.







Ультраструктура міжклітинної речовини





ЩІЛЬНА НЕОФОРМЛЕНА СПОЛУЧНА ТКАНИНА



ЩІЛЬНА ОФОРМЛЕНА СПОЛУЧНА ТКАНИНА



ЩІЛЬНА ОФОРМЛЕНА СПОЛУЧНА ТКАНИНА







ЖИРОВА ТКАНИНА







ПІГМЕНТНА ТКАНИНА



СЛИЗОВА СПОЛУЧНА ТКАНИНА



Дякую за увагу!


скачать файл



Смотрите также:
Сполучні тканини план лекції морфофункціональні особливості та класифікація сполучних тканин
0.43kb.
План лекції класифікація та функції скелетних тканин
0.43kb.
План лекції класифікація та функції скелетних тканин
0.43kb.
План лекції загальні принципи організації тканин та їх класифікація
0.43kb.
План лекції загальні принципи організації тканин та їх класифікація
0.43kb.
План лекції морфологічна та фізіологічна класифікація та функції нервової системи
0.43kb.
Сполучні тканини
0.43kb.
План лекції Анатомо-фізіологічні особливості пз
0.43kb.
Доц. Руда м. М. План лекції вступ Синдром серцевої недостатності
0.43kb.
Сполучні тканини
0.43kb.
План лекції: Зміст спеціальності
0.43kb.
Біохімічні показники при патології хряща та кісткової тканини хрящова тканина
0.43kb.