ukr.coolreferat.com.ua страница 1
скачать файл



“Розвиток космонавтики. Внесок українських вчених в космічну галузь”

  • План:

  • Вклад українських вчених в розвиток космонавтики;

  • Корольов Сергій Павлович;

  • Юрій Гагарін та Сергій Корольов;

  • Дніпропетровськ – столиця ракетобудування;

  • Микола Кибальчич;

  • Людина Всесвіту в місті «Жита» й «Миру»;

  • Каденюк Леонід Костянтинович;

  • “Українська космонавтика. Про перспективи та сьогодення”


“Вклад українських вчених в розвиток космонавтики”

  • Україна має півстолітній досвід космічної діяльності. Україна буде активним учасником реалізації космічної політики Європи.

  • Так, українські підприємства й організації “Комунар”, “Арсенал”, “Моноліт”, Евпаторійський космічний центр брали участь у підготовці  запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту 4 жовтня 1957 року.

  • З початку 60-х років підприємства України почали розробку і виробництво систем керування, бортової автоматики й інших систем і приладів для космічних об'єктів і комплексів.

  • 12 квітня 1961 року російська модифікована міжконтинентальна балістична ракета Р-7, обладнана приладами підприємств “Комунар” і “Арсенал”, вивела на навколоземну космічну орбіту першого в історії людства космонавта Юрія Гагаріна.

  • Діяльність конструкторського бюро “Південне” у сфері наукових досліджень почалася в 1961 році з розробки космічних апаратів “Метеор” і “Стріла”.

  • У 1962 році ракета-носій “Космос” вивела на орбіту перший супутник дніпропетровської розробки ДС-2, а в 1967 році ракетою-носієм “Космос” на орбіту був виведений орієнтований в атмосфері супутник “Космічна стріла”.



Корольов Сергій Павлович

  • Корольо́в (Королів) Сергі́й Па́влович (30 грудня 1906 (12 січня 1907), Житомир — 14 січня 1966) — радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор.Академік АН СРСР (з 1958). Конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів. Сім років (1939—1945) відбув у ГУЛАЗІ, де разом з іншими вченими був примушений займатися розробкою балістичних та геофізичних ракет. Після звільнення очолив радянську ракетну програму. Під його керівництвом запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос.



12 квітня 1961 р. відбувся перший політ людини в космос. Сергій Павлович не міг розділити з першим космонавтом Юрієм Гагаріним по праву належні йому славу і визнання. До останнього дня життя С.П.Корольова світові було невідоме прізвище цієї людини, лише стандартне «Головний конструктор», яке час від часу з’являлось у пресі.Велику увагу С.П.Корольов приділяв минулому вітчизняної науки. Він надавав велику допомогу в створенні в Калузі меморіального музею К.Е.Ціолковського та будівництві нового музейного комплексу, встановленні пам’ятника Ф.А.Цандеру. З його ініціативи було організовано спеціальну групу, яка займалась збиранням і  систематизацією усіх матеріалів про піонерів вітчизняної ракетної техніки.

  • 12 квітня 1961 р. відбувся перший політ людини в космос. Сергій Павлович не міг розділити з першим космонавтом Юрієм Гагаріним по праву належні йому славу і визнання. До останнього дня життя С.П.Корольова світові було невідоме прізвище цієї людини, лише стандартне «Головний конструктор», яке час від часу з’являлось у пресі.Велику увагу С.П.Корольов приділяв минулому вітчизняної науки. Він надавав велику допомогу в створенні в Калузі меморіального музею К.Е.Ціолковського та будівництві нового музейного комплексу, встановленні пам’ятника Ф.А.Цандеру. З його ініціативи було організовано спеціальну групу, яка займалась збиранням і  систематизацією усіх матеріалів про піонерів вітчизняної ракетної техніки.



Дніпропетровськ – столиця ракетобудування

  • З 1960 по 1987 роки Дніпропетровськ вважався закритим містом, оскільки на його території розташовувався Південний машинобудівний завод. Завод і до цього дня залишається режимним підприємством.

  • У 1951-ому році заводчани отримали урядовий наказ, який рекомендував приступити до виготовлення ракет. Під керівництвом головного конструктора С.Корольова була створена ракета Р-1 (SS–1 по класифікації НАТО), а незабаром і Р-2, Р-3 (SS-2, SS-3). Активно використовуючи сучасні технології, конструктори заводу приступили до проектування нових ракет. Так з'явилася ракета 8К63 (SS-4), яка працювала на висококиплячих компонентах палива.

  • В ті роки ракетобудуванням займалися в Дніпропетровську і в Москві. Конструктори Туполев, Янгель, Корольов, Лавочкин та інші внесли величезний вклад до розвитку ракетобудування нашої колишньої великої країни. Але найдосконалішою бойовою ракетою стала ракета 15А18М (SS-18), виготовлена фахівцями «Південмашу». У 90-і роки вона була визнана кращою в світі серед міжконтинентальних балістичних ракет. Американці дали їй прізвисько «Сатана», а заводчани називають «невидимкою».



Микола Кибальчич

  • Кибальчич М.І. – постать складна й трагічна. Двадцятисемирічна біографія революціонера-народника багата епізодами наукових пошуків і відкриттів, невпинної боротьби із самодержавством. Кибальчич – автор першого в світі реактивного апарату для польоту людини. У записці він обґрунтував побудову порохового двигуна, програмний режим згоряння, забезпечення надійності апарата і керування ним у польоті шляхом зміни кута нахилу двигуна, випередивши тим самим стернові ракетні двигуни нинішнього дня…



Людина Всесвіту в місті «Жита» й «Миру»

  • Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова в Житомирі  - це місце, де знаходять для себе щось цікаве  дорослі й малі, куди  неодмінно приводять своїх гостей житомиряни. Сюди приходять діти, щоб поринути у світ космічної казки, не забувають сюди дорогу і їх батьки, і люди старших поколінь.

  • Пишаючись своїм музеєм, житомиряни вбачають космічну закономірність у тому, що саме в їх місті на початку століття, у 1907 році, народився майбутній засновник практичної космонавтики Сергій Корольов.        Саме в Житомирі в 1970 році було відкрито меморіальний будинок-музей академіка Сергія Павловича Корольова. В єдиному пориві, всім миром створювали його. І музей цей став улюбленим дітищем житомирян, окрасою й гордістю міста та області.

  • Прийшовши в музей, ви почуєте розповідь про життя і діяльність засновника практичної космонавтики, талановитого вченого, інженера Сергія Павловича Корольова. Це буде розповідь про те, як колись у Радянському Союзі зароджувались ракетобудування і космонавтика,  як робили свій вклад у цю справу науковці України.  А ще ви переконаєтесь, що це не просто музей історії техніки, це - музей Людини, що вміє, долаючи труднощі й численні перепони, створювати чудеса техніки, це музей  здійсненої мрії.



Каденюк Леонід Костянтинович

  • Каденю́к Леоні́д Костянти́нович (*28 січня 1951, Клішківці) — Герой України, Перший космонавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання.

  • В серпні 1976 року був відібраний до загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи «Буран».

  • В 1977 році закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Отримав диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач».

  • У 1977—1979 рр. пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію космонавта-випробувача.

  • З 1977 до 1983 року — космонавт-випробувач групи багаторазової космічної системи «Буран».

  • 1984—1988 рр. — льотчик-випробувач Державного науково-дослідного інституту Військово-повітряних сил СРСР.

  • 1988—1996 рр. — космонавт-випробувач, льотчик-випробувач багаторазової космічної системи «Буран».

  • 1989 рік — закінчив Московський авіаційний інститут — літакобудівний факультет.



“Українська космонавтика. Про перспективи та сьогодення”

  • Перший космонавт України Леонід Каденюк здійснив свій політ у 1997-му році, у складі спільного екіпажу на американському космічному кораблі “Columbia”. Зараз пан Каденюк зазначає, що попри всі негаразди космонавтика сьогодні є дуже перспективною галуззю для України: “Україна, як космічна держава підписала цілий ряд міждержавних угод. Зокрема, із Європейським космічним агентством, зі Сполученими Штатами Америки, з Російським космічним центром, з Китаєм, з Бразилією. Зараз діє така цікава програма, як морський старт, вона вже працює кілька років. Вже через рік запрацює програма, яка підписана з Бразилією, яка передбачає використання бразильського космодрому “Алькантара”. Астронавт Ярослав Яцків зазначає, що Україна зараз розробляє нову космічну програму, яку реалізовуватимуть з 2007 по 2010 роки. У програмі йтиметься, що Україні, як космічній державі потрібно мати космодром, ракетоносії та космічні апарати. Власного космодрому Україна не має ще й до сьогодні і використовує зокрема російські такі як “Байконур”, “Плесецьк”, зазначає Ярослав Яцків: “Космос – це не тільки те, що нас цікавить. Космос для України це вікно в великий світ, інтеграція у світовий науковий простір. Ну, і космос це практичні використання для майбутнього України, телекомунікації, природні ресурси, пошуки корисних копалин, моніторинг лісів, земельних угідь та екологія. Зараз космічні технології служать людству”. Експерти зазначають, що успіхи підкорення космосу Радянським Союзом були б неможливі без українського конструкторського бюро “Південне”. Саме на “Південному” розробляли космічні ракети разом із бойовими міжконтинентальними балістичними ракетами.



Презентацію підготував:

  • Учень 10 класу

  • Березанської ЗОШ

  • Животов Андрій


скачать файл



Смотрите также:
“Розвиток космонавтики. Внесок українських вчених в космічну галузь” План: Вклад українських вчених в розвиток космонавтики
0.43kb.
Внесок українських учених у розвиток космонавтики
0.43kb.
Розвиток космонавтики в Україні Романчик Марія
0.43kb.
Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток українських земель в другій половині XVII-XVIII ст
0.43kb.
Вирішення проблем
0.43kb.
Сьогодні перед людством дуже гостро стоять проблеми недостачі продуктів харчування, забруднення навколишнього середовища І погіршення здоров'я людей. В рішенні цих питань значний вклад може внести розвиток грибівництва
0.43kb.
Рельєф і геоморфологічна будова Українських Карпат
0.43kb.
Араби внесли значний вклад в розвиток світової культури і науки, в тому числі і медицини. Араби внесли значний вклад в розвиток світової культури і науки, в тому числі і медицини
0.43kb.
Фізика як наука про природу
0.43kb.
Грунти Українських Карпат утворились під впливом: Грунти Українських Карпат утворились під впливом
0.43kb.
Розглянути основні напрями розвитку космонавтики та її значення для людства
0.43kb.
Гальцова С. В. "Розвиток професійної самосвідомості майбутнього вчителя."
0.43kb.