ukr.coolreferat.com.ua страница 1
скачать файл




ИМУННА СИСТЕМА – система органів і тканин, в яких відбувається утворення і взаємодія клітин (імуноцитів), що виконують функцію розпізнавання генетично чужерідних речовин (антигенів) і здійснюючих специфічну реакцію.

  • ИМУННА СИСТЕМА – система органів і тканин, в яких відбувається утворення і взаємодія клітин (імуноцитів), що виконують функцію розпізнавання генетично чужерідних речовин (антигенів) і здійснюючих специфічну реакцію.

  • ИС забезпечує підтримку і постійність внутришнього середовища організму.





Класифікація

  • Центральні :

  • червоний кістковий мозок,

  • тимус

  • Периферійні :

  • селезінка,

  • лімфатичні вузли,

  • гемолімфатичні вузли,

  • лімфоїдна тканина травного каналу, дихальної системи,

  • лімфоїдна тканина слизових оболонок /MALT/,

  • лімфоїдна тканина шкіри /SALT/



Спільні риси

  • 1. Походження - мезенхіма

  • 2. Будова

  • a. Строма:

  • ретикулярна тканина,

  • синусоїдні гемокапіляри,

  • макрофаги

  • б. Паренхіма:

  • мієлоїдна тканина,

  • лімфоїдна тканина

  • 3. Функції :

  • а. Кровотворна,

  • б. Депонуюча,

  • в. Захисна,

  • г. Елімінація старих і пошкоджених клітин крові



Клітини строми:

  • Ретикулярні

  • Остеогенні

  • Адипоцити

  • Адвентиційні

  • Ендотеліальні

  • Макрофаги

  • Паренхіма

  • Мієлоїдна тканина (ЧКМ)

  • Лімфоїдна тканина (тимус, селезінка, лімфовузли)



КІСТКОВИЙ МОЗОК

  • Центральний орган кровотворення і имуногенезу, який має самопідтри- муючу популяцію стовбурових кровотворних клітин і бере участь в утворенні клітин як мієлоїдного так і лімфоїдного рядів.



РОЗВИТОК

  • Кістковий мозок (КМ) з’являється на 2 міс. в ключиці, на 3 міс. в плоских кістках, а на початку 4 міс. в трубчатих кістках кінцівок. До 11 тижня він виконує остеогенну функцію (нагромаджує стовбурові кл., а клітини строми складають мікросередовище) На 12-14 тижні розвиваються кровоносні судини і диференціюются навколо них гемопоетичні клітини. На 20-28 тижні утворюється кістковомозковий канал і червоний кістковий мозок росте в напрямку епіфізів. К цьому часу він починає функціювати як основний кровотворний орган.



БУДОВА КІСТКОВОГО МОЗКУ

  • Розрізняють червоний кістковий мозок (ЧКМ) та жовтий кістковий мозок (ЖКМ).

  • ЧКМ заповнює губчасту речовину плоских кіс-ток і епіфізів трубчастих кісток. Складає в середньому біля 4-5% загальної маси тіла. Має темно-червоний колір та напіврідку консистенцію.



Складові компоненти ЧКМ

  • У склад ЧКМ входять три основних компоненти:

  • Стромальний;

  • Гємопоетичний;

  • Судинний.



Стромальний компонент включає:

  • Стромальний компонент включає:

  • - ретикулярну тканину;

  • - макрофаги;

  • - адипоцити (жирові клітини);

  • - клітини ендоста.

  • 2. Гемопоетичний компонент утворений мієлоїдною тканиною і включає клітини мієлоцитарного и лімфоцитарного рядів на різних стадіях розвитку, які взаємодіють з стромальними елементами. У ньому знаходяться самопідтримуюча популяція плюріпотентних стовбурових клітин (1/2000 клітин мозку).



Гемопоетичні клітини розташовуються острівцями.

  • Гемопоетичні клітини розташовуються острівцями.

  • Еритроцити розвиваються в складі т.з. еритробластичних острівців. Еритробласти оточують макрофаг, який має залізо, необхідне для синтезу гемоглобину.



Еритропоетичний острівець



  • - Мегакаріоцити завжди лежать поблизу синусів, проникаючи в їх просвіт своїми відростками у вигляді стрічок, які розпадаються на окремі тромбоцити.

  • - Гранулоцити дозрівають біля клітин ендосту і контактують з ретикулярними клітинами і адипоцитами.



3. Судинний компонент

  • 3. Судинний компонент

  • Поряд зі звичайними судами МЦР має особливі посткапилярні (венозні синуси – тонкостінні анастомозуючі судини діаметром 50-75 мкм. Вони вистелені тонким ендотелієм, здатні розрізняти зрілі формені елементи від незрілих і пропускати їх через пори в просвіт синуса. Базальна мембрана на великому протязі відсутня.



Жовтий кістковий мозок (ЖКМ)

  • ЖКМ знаходиться в діафізах трубчастих кісток. У ньому багато адипоцитів, що мають пігмент ліпохром (жовтого колбору). У звичайних умовах ЖКМ не здійснює кровотворної функції, але при патології в ньому з’являються вогнища міелопоезу.



ТИМУС

  • В тимусі відбувається антигеннезалежна проліферація та диференціювання Т-лімфоцитів.

  • Орган оточений сполучно-тканинною капсулою, від якої відходять перегородки, що ділять тимус на часточки.



тимус Функції 1. Антигеннезалежна проліферація та диференціація Т- лімфоцитів 2. Ендокринна Строма – епітеліоретикулярна тканина Паренхіма -лімфоїдна тканина



У кожній часточці розрізняють:

  • У кожній часточці розрізняють:

  • кіркову і

  • мозкову речовини.

  • Строму тимуса складає епітеліоретику-лярні клітини.



МФО – часточка (кіркова і мозкова речовина) Гематотимусний бар’єр 1. Ендотелій 2. Базальна мембрана 3. Периваскулярний простір із макрофагами 4. Епітеліоретикулоцит



Кіркова речовина тимуса

  • Містить Т-лімфо-цити, попередники яких поступають з ЧКМ у підкапсуляр-

  • ну зону. Під впливом тимозину, що виділяють епителіоретикуляр-ні клітини строми вони проліфірирують.



Т-лімфоцити, що созрівають, продовжують поділятись переміщю- ються в більш глибокі ділянки кори і набувають на своїй поверхні рецептори до різних антигенів. Зрілі Т-лімфоцити мігрують у кровоток і попадають в периферійні органи імуногенезу. Але не всі лімфоцити виходять в циркуляторне русло. Лімфоциты, що мають рецептори до власних антигенів, гинуть в тимусі.

  • Т-лімфоцити, що созрівають, продовжують поділятись переміщю- ються в більш глибокі ділянки кори і набувають на своїй поверхні рецептори до різних антигенів. Зрілі Т-лімфоцити мігрують у кровоток і попадають в периферійні органи імуногенезу. Але не всі лімфоцити виходять в циркуляторне русло. Лімфоциты, що мають рецептори до власних антигенів, гинуть в тимусі.



Епітеліоретикулярні клітини

  • Світлі, оксифільні, зі світлим ядром, великим ядерцем та помірно розвиненими органелами клітини.

  • Складають мікрооточення для лімфоцитів.



Розрізняють декілька видів ЕРК:

  • Розрізняють декілька видів ЕРК:

  • Секреторні клітини – мають секреторні гранули з факторами, необхідними для созрівання Т-лімфоцитів (тимозин, тимопоетин, тимусний сиворотковий фактор);

  • «Клітини-няньки» - охоплюють своею цитоплазмою лімфоцити, що активно поділяються і часто гинуть;

  • Периваскулярні клітини – входять в склад гемато-тимусного барьєру.



Мозкова речовина

  • Вона світліша ніж кіркова, включає рециркулюючий пул Т-лімфоцитів.

  • Епітеліоретику-лярні клітини крупніші і більш чисельні, ніж у корі; накладаючись одна на одну утворюють тільця Гассаля.



Слоїсті епітеліальні тільця (тільця Гассаля) утворені епітеліоретикулоци-

  • Слоїсті епітеліальні тільця (тільця Гассаля) утворені епітеліоретикулоци-

  • тами, цитоплазма яких має крупні вакуолі, гранули кератина і пучки фібрил. Кількість їх збільшується з віком.



Інволюція тимуса

  • 1. Вікова

  • 2. Акцидентальна

  • Status timicolimfaticus



Вікова інволюція тимуса

  • Тимус досягає максимального свого розвитку до 3 років. В період від 3 до 20 років відмічається стабілізація їого маси. Після 20 років відбувається вікова інволюція тимуса. Вона характери зується зменьшенням кількості лімфоцитів, появою ліпідних включень і розвитком жирової тканини.



Акцидентальна інволюція

  • наступає при впливі на організм надзвичайно сильних подразників (травма, інтоксикація, інфекція, голодання та інше). При стрес-реакції відбувається викідання Т-лімфоцитів у кров і масова загибель лімфоцитів у кірковій речовині. Зникає границя між кірковою і мозковою речовинами. Розрастається епітеліальна строма, збільшується кількість тілець Гассаля.



СЕЛЕЗІНКА периферійний кровотворний орган

  • Функції:

  • Кровотворна - антигензалежна проліферація та диференціація В- і Т- лімфоцитів;

  • Участь у формуванні імунітету;

  • Руйнування старих і пошкоджених еритроцитів і тромбоцитів (елімінація);

  • Депонування крові і нагромадження тромбоцитів.

  • Ендокринна – спленін



Будова селезінки

  • Вкрита очеревиною і власною капсулою з щільної СТ, що містить ГМК.

  • Від капсули вглибину органа відходять трабекули.

  • Паренхіма (пульпа) включає два відділи: білу і червону пульпи.



Cелезінка



Біла пульпа (біля 20% об’єма паренхіми органу)

  • Включає:

  • Периартеріальні лімфатичні влагалища (ПАЛВ);

  • Лімфатичні вузлики



1. Периартеріальні лімфатичні влагалища (ПАЛВ)

  • Оточують центральні артерії. Включають лімфоцити, макрофаги, ретикулярні і інтердигитуючі клітини. Це Т-залежна зона селезінки.



2. Лімфатичні вузлики

  • Розташовані по периферії ПАЛВ. Являються В-залежною зоною селезінки. Являють собою скупчення В-лімфоцитів, плазмоцитів і макрофагів.



Маргинальна зона

  • Роташована між білою і червоною пульпами. Складається з лімфоцитів (переважно В-клітин), ретикулярних кл. і макрофагів. Оточена крайовими, або маргінальними синусоїдними судинами.



Лімфатичний вузлик

  • Лімфатичний вузлик

  • Складається з:

  • периартериальної;

  • центра размно-ження;

  • мантийної;

  • Крайвої - маргинальної зон.

  • Через лімфатичний вузлик проходить ексцентрично артерія



Червона пульпа (біля 75%)

  • складається з ретикулярної тканини та вміщує:

  • пульпарні тяжі;

  • венозні синуси.

  • Тяжі містять: макрофаги, лімфоцити, плазмо-цити і формені елементи крові



Кровообіг в селезінці

  • У ворота входить селезінкова артерія, яка розгалужується на трабекулярні артерії, далі пульпарні артерії.

  • В пульпі, входячі в вузлики артерія має назву центральна.



У червоній пульпі центральна артерія розгалужується на 2-6 кіточкових артеріол, які переходять в еліпсоїдні (гільзові) капіляри (оточені гільзою з ретикулярної тканини, лімфоцитів і макрофагів). Вони приносять кров безпосередньо в венозні синуси (закритий кровообіг), або між ними – в тяжі червоної пульпи (відкритий кровообіг), звідкі вона попадає в венозні синуси і далі – в пульпарні і трабекулярні вени та в селезінкову вену.

  • У червоній пульпі центральна артерія розгалужується на 2-6 кіточкових артеріол, які переходять в еліпсоїдні (гільзові) капіляри (оточені гільзою з ретикулярної тканини, лімфоцитів і макрофагів). Вони приносять кров безпосередньо в венозні синуси (закритий кровообіг), або між ними – в тяжі червоної пульпи (відкритий кровообіг), звідкі вона попадає в венозні синуси і далі – в пульпарні і трабекулярні вени та в селезінкову вену.



Особливості кровопостачання селезінки (закрита і відкрита системи)



ЛІМФАТИЧНИЙ ВУЗОЛ

  • Периферійний орган кровотворення. Розтошований по ходу лімфатичних судин.

  • Має бобовидну форму, до опуклої поверхні подходять приносні лимфатичні судини, в ділянці воріт входять артерія і нерви, виходять выносна лимфатична судина і вена.



Лімфатичний вузол строма – ретикулярна тканина, паренхіма - лімфоїдна тканина



Функции :

  • Антигензалежна проліферація і диференціювання лімфоцитів.

  • Диференціювання Т-лімфоцитів на Т-кілери, Т-супресори, Т-хелпери и Т-клітини пам’яті.

  • Диференціювання В-лімфоцитів у плазмоцити і В-клітини пам’яті.

  • Депонування лімфи, що протікає.

  • Очищення лімфи від інородних частинок, мікроорганізмів і збагачення її лімфоцитами і антитілами.



Будова

  • Ззовні вузол вкритий сполучно-тканинною капсулою, від якої внутрь органа відходять перегородки (трабекули). Строма утворена ретикулярними клітинами, колагеновими і ретикулярними волокнами, макрофагами і антиген-презентуючими клітинами.



В узлі виделяють:

  • В узлі виделяють:

  • кіркову речовину;

  • паракортика-льну зону;

  • мозкову речовину.



Кіркова речовина

  • Включає лімфоїдну тканину, яка утворює лімфатичні вузлики (В-залежна зона) і міжвузликові скупчення, а також особливі лимфатичні судини – синуси, що розташовані під капсулою та по ходу трабекул.



Лимфатичний вузлик (фолікул)

  • Це сферичне скупчення лімфоїдної тканини, зовнішню границю якого утворюють ретикулярні клітини.

  • Фолликул складається із:

  • ►гермінативного центру;

  • ►периферійної зони - корони з малих лімфоцитів.



Гермінативний центр складається з лімфобластів, макрофагів, «дендритних» клітин, лімфоцитів. Тут відбувається пролі-ферація і диференціювання В-клітин у незрілі плазмоцити і В-клітини пам’яті при взаємодії з антигеном, «дендріт-ними» клітинами і Т-лімфоцитами.

  • Гермінативний центр складається з лімфобластів, макрофагів, «дендритних» клітин, лімфоцитів. Тут відбувається пролі-ферація і диференціювання В-клітин у незрілі плазмоцити і В-клітини пам’яті при взаємодії з антигеном, «дендріт-ними» клітинами і Т-лімфоцитами.



Паракортикальна зона

  • Це Т-залежна зона ЛВ. У ній відбувається антигензалежна проліферація і диференціювання Т-лімфоцитів.

  • Утворена Т-лімфоцитами і інтердигитуючими клітинами (антиген-представляючими клітинами). Включає лімфатичні синуси (проміжні) і посткапилярні венули.



Мозкова речовина

  • Утворена мозковими тяжами, трабекулами і мозговими синусами.

  • Мозкові тяжі вміщають В-лімфоциты, плазмоцити і макрофаги.



Лимфа попадає в країовий -субкапсулярний (між капсулою і вузликами), потім у кірковий –навколовузлико вий (між вузлика ми і трабекулами), мозковий синуси (між трабекулами і мозговими тяжами), звідки тече в виносну лімфатичну судину.

  • Лимфа попадає в країовий -субкапсулярний (між капсулою і вузликами), потім у кірковий –навколовузлико вий (між вузлика ми і трабекулами), мозковий синуси (між трабекулами і мозговими тяжами), звідки тече в виносну лімфатичну судину.



Гемолімфатичний вузол

  • 1.Менший розмір

  • 2. Гладкі міоцити в капсулі

  • 3. Об’єм кіркової речовини менший

  • 4. Мозкові тяжі тонші

  • 5. Синуси ширші

  • 6. Кров у синусах

  • 7. Утворюються лімфоцити і еритроцити


скачать файл



Смотрите также:
Ис забезпечує підтримку І постійність внутришнього середовища організму
0.43kb.
Забезпечує ріст та розвиток молодого організму формує високий рівень здоров'я
0.43kb.
Патофізіологія ниркової недостатності
0.43kb.
Загартовування це підвищення стійкості організму до несприятливого впливу ряду факторів навколишнього середовища (низької або високої температури) шляхом систематичного впливу на організм цих факторів
0.43kb.
Здоров'я народу – багатство країни! Фізичний розвиток
0.43kb.
Дихання людини
0.43kb.
Нетрадиційне лікування захворювань серцево-судинної системи
0.43kb.
Зоровий аналізатор
0.43kb.
Апарат руху, або опорно-рухову систему
0.43kb.
Постійність (місце, яке можна назвати рідною домівкою)
0.51kb.
Методи ситуаційного аналізу swot, snw, pest
0.43kb.
Червоний кістковий мозок
0.48kb.