ukr.coolreferat.com.ua страница 1страница 2 ... страница 9страница 10
скачать файл



Біохімічні дослідження при захворюваннях ендокринної системи

  • Гіпоталамус і гіпофіз




Гіпофіз і гіпоталамус є анатомічними утворами, що функціонально тісно пов'язані між собою. Гіпоталамус контролює функції передньої частки гіпофіза посередництвом чинників (гормонів), які виділяються клітинами гіпоталамуса у кров ворітних вен гіпофіза і, при участі останніх, доносяться до передньої частки гіпофіза.

  • Гіпофіз і гіпоталамус є анатомічними утворами, що функціонально тісно пов'язані між собою. Гіпоталамус контролює функції передньої частки гіпофіза посередництвом чинників (гормонів), які виділяються клітинами гіпоталамуса у кров ворітних вен гіпофіза і, при участі останніх, доносяться до передньої частки гіпофіза.

  • Гормони, що виділяються задньою часткою гіпофіза, є нейропептидами. В цій частці гіпофіза знаходяться аксони нейронів супраоптичного і паравентиркулярного ядер гіпоталамуса. Синтезовані в гіпоталамусі нейрогормони по аксонах цих клітин транспортуються у задню частку гіпофіза, звідки виводяться у кров. До нейрогормонів гіпоталамуса належать вазопресин (антидіуретичний гормон, ADH) окситоцин.

  • Виділення ADH регулюється осмоляльністю плазми крові через

  • осморецептори гіпоталамуса, а також об'ємом циркулюючої крові через барорецептори, локалізовані у клубочках шийної вени та дуги аорти.

  • Окситоцин збільшує виділення молока під час лактації і викликає скорочення матки в часі пологів.



Передня частка гіпофіза виділяє наступні гормони:

  • Передня частка гіпофіза виділяє наступні гормони:

    • тиротропін (TSH),
    • соматотропін (GH),
    • адренокортикотропін (АСТН),
    • лютеотропін (LH),
    • фолікулотропін (FSH),
    • пролактин.
  • Тут також виділяється меланотропін (MSH), який у людини, очевидно, не грає суттєвої ролі.

  • Під час синтезу АСТН утворюється короткий пептид - β-ліпотропін, що служить попередником ендорфінів, роль якого не встановлена.

  • Утворення гормонів передньої частки гіпофіза регулюється гормонами гіпоталамуса. Клітини передньої частки гіпофіза є ефекторами для гормонів гіпоталамуса, і реагують на дію релізинг гормонів шляхом збільшення або зменшення секреції відповідних тропних гормонів. Тиротропін-релізинг гормон (TRH) активує виділення TSH і пролактину, гонадотропін-релізинг гормон (GnRH) активує секрецію LH і FSH, кортикотропін-релізинг гормон (CRH) стимулює виділення АСТН, а відкритий відносно недавно соматотропін-релізинг гормон (GH-RH) стимулює виділення соматотропіну (GH). Існує також соматостатин - гормон гіпотамуса, що гальмує виділення GH. Допамін, у свою чергу, гальмує виділення пролактину і TSH.



Вплив гормонів гіпоталамуса на виділення гормонів передньої частки гіпофіза



  • Відомі три основних функціональних осі в системі гіпоталамус-гіпофіз-периферійний ендокринний орган:

    • Гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь (CRH-ACTH-кортизол).
    • Гіпоталамо-гіпофізарно-тироїдна вісь (TRH-TSH-трийодтиронін/тироксин).
    • Гіпоталамо-гіпофізарно-гонадна вісь (GnRH-LH/FSH-естроген/прогестерон у жінок, тестостерон у чоловіків).
    • Функціональна взаєморегуляція відповідних гормональних ланок ґрунтується на системі зворотних зв'язків між гіпоталамусом, гіпофізом і периферійним ендокринним органом. Секреція гормонів з периферійних ендокринних залоз стимулюється тропними гормонами гіпофіза. У свою чергу, гормони периферійних ендокринних органів на основі механізму зворотного зв'язку гальмують секрецію тропних гормонів на рівні гіпофіза або гіпоталамуса


Порушення функції гіпоталамуса та гіпофіза зумовлюють гіпер- або гіпофункцію відповідної периферійної ендокринної залози. У процесі діагностики ендокринних порушень необхідно не тільки виявити гіпер- чи гіпофункцію, але й встановити, що є причиною цієї патології - порушення функції периферійної ендокринної залози, гіпофіза чи вищих центрів регуляції.

  • Порушення функції гіпоталамуса та гіпофіза зумовлюють гіпер- або гіпофункцію відповідної периферійної ендокринної залози. У процесі діагностики ендокринних порушень необхідно не тільки виявити гіпер- чи гіпофункцію, але й встановити, що є причиною цієї патології - порушення функції периферійної ендокринної залози, гіпофіза чи вищих центрів регуляції.



Діагностика гіперфункції

  • Визначення основного рівня гормону в крові

  • При гіперфункції ендокринної залози концентрація гормонів, як правило, підвищується. Однак, в окремих випадках, гіперфункція може супроводжуватися і нормальними показниками гормонального рівня. Особливі труднощі викликає розпізнання гіперфункції наднирників лише на основі визначення базової концентрації кортизолу в крові.

  • Визначення добового ритму секреції гормону

  • Гіперфункція ендокринної залози як правило супроводжується відсутністю добового ритму виділення гормону. Характерний добовий ритм виділення кортизолу зникає при синдромі Кушинга. Для дослідження ритму виділення гормону кров для аналізу слід забирати вранці (7.00-9.00) та опівночі.

  • Тести, що пригнічують секрецію

  • У цих тестах використовують речовини, які у нормальних дорослих людей викликають пригнічення виділення досліджуваного гормону. У осіб з гіперфункцією певної ендокринної залози введення "фізіологічних" доз інгібіторів на загал не викликає зменшення секреції. Наприклад, при аденомі гіпофіза не вдається досягти пригнічення виділення гормону росту шляхом навантаження глюкозою. Тест пригнічення секреції кортизолу і АСТН після введення дексаметазону (синтетичного стероїда, який не дає нашарування при визначенні кортизолу) служить для розпізнавання синдрому Кушинга і одночасно встановлення його причини. У пацієнтів із синдромом Кушинга, викликаним аденомою гіпофіза, зазвичай вдається загальмувати секрецію АСТН і кортизолу після введення високих доз дексаметазону, однак такого ефекту не можна досягти у більшості пацієнтів з ектопією продукції АСТН.



скачать файл


следующая страница >>
Смотрите также:
Біохімічні дослідження при захворюваннях ендокринної системи
0.43kb.
Фармакотерапія захворювань дихальної системи Симптоми та синдроми при основних захворюваннях органів дихання
0.43kb.
Клінічна фармація в пульмонології Симптоми та синдроми при основних захворюваннях органів дихання
0.43kb.
Клиническая фармация в пульмонологии Симптоми та синдроми при основних захворюваннях органів дихання
0.43kb.
Захворювання органів дихання можуть виникати внаслідок дії різних чинників: а обмеження рухомості грудної клітки і легень
0.43kb.
Проф. О.Є. Федорців
0.43kb.
Клінічна фармація в пульмонології
0.43kb.
Біохімічні показники при патології органів системи травлення до складу системи травлення входять травний канал, підшлункова залоза та печінка
0.43kb.
“Симптоми при захворюваннях органів дихання на підставі розпитування хворого, пальпації та перкусії грудної клітки”
0.43kb.
Планети сонячної системи та дослідження космосу
0.43kb.
Лекції: Симптоми при захворюваннях органів дихання на підставі аускультації легень
0.43kb.
Лектор Меліш Ю. Б. Ефірні олії при лупі, випадання волосся Склад: 8 кр олії розмарину
0.43kb.