ukr.coolreferat.com.ua страница 1
скачать файл



БАКТЕРІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ ТА РЕВМАТИЧНА ГАРЯЧКА,   ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИКИ,ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ


 Історичні віхи вивчення ревматизму

  • ХVІІ ст. – Томас Сайденхем - описання гостого поліартриту як самостійного захворювання (типова ревматична гарячка)

  • 1635 р. - Ballonius – запропопонував термін

  • “р е в м а т и з м”

  • 1788 р. - Pitcairn – відзначає часте ураження серця при ревматизмі

  • 1815 р. - Mathey – “Вивчення ревматизму серця”

  • 1818 р. – Ф.Волковинський “Історія ревматичного кардиту”

  • 1832, 1835, 1840 – Ж.Буйо

  • 1836 р. – Г.І.Сокольський “О ревматизме мышечной ткани сердца»



«…тиранічний закон Буйо, який встановив тісний зв’язок ревматичного артриту і кардиту»:

  • "захворювання, яке називається гострий суглобовий ревматизм, при більш детальному і серйозному розгляді виглядає як запалення системи серозно - фібринозних оболонок взагалі. Перикард, що належить до числа серозно-фіброзних мембран, вражається ревматизмом. Спостерігається і гостре запалення внутрішньої серозно - фібринозної оболонки, яке до моїх досліджень ніколи під спеціальною назвою не описувались, а мною названо ендокардитом, оскільки я для мембрани серцевих порожнин вибрав назву ендокард. Це запалення серед серцевих захворювань грає значну роль, тому його перехід в хронічне скрите запалення приводить до дуже важливих змін серцевих клапанів ....Без сумніву, в етіології цього запалення перше місце належить ревматизму.“

  •   РЕВМАТИЗМ - хвороба БУЙО – СОКОЛЬСЬКОГО (А.І.Нестеров)



 Статистика ревматизму

  • Поширеність ревматичної гарячки:

  • в індустріально розвинених країнах - 0,005 %

  • в країнах, що розвиваються - 0,01 %

  • в Україні -0,066 % ! ?

  • (2002 р.)



Визначення нозології

  • Р Е В М А Т И З М - СИСТЕМНЕ ЗАПАЛЬНЕ ТОКСИКО-ІМУННЕ ЗАХВОРЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ, З ПЕРЕВАЖНОЮ ЛОКАЛІЗАЦІЄЮ ПРОЦЕСУ В СЕРЦЕВО-СУДИННІЙ СИСТЕМІ, СЕРЕД СХИЛЬНИХ ДО НЬОГО ОСІБ, ПЕРЕВАЖНО 5 – 17 РОКІВ, ЩО ЕТІОЛОГІЧНО ПОВ’ЯЗАНЕ З ß- ГЕМОЛІТИЧНИМ СТРЕПТОКОКОМ ГРУПИ А ПЕВНОГО СЕРОТИПУ



Етіологічні аспекти ревматичної гарячки

  • РЕВМАТИЗМ – ЦЕ СТРЕПТОКОКОВИЙ СЕПСИС У СЕНСИБІЛІЗОВАНОМУ ОРГАНІЗМІ” М.Д.Стражеско





ЛАНКИ ЕПІДПРОЦЕСУ ПРИ РГ

  • ІІ. Макроорганізм

  • Сприйнятливість:

  • -тварини не хворіють -?

  • -діти раннього віку -?

  • -роль імунітету – захворює лише 3 %

  • Ризик рецидиву 6 –13 р. вищий, ніж після 25 р.



Патогенетичні аспекти РГ

  • ІМУННА ПРИРОДА РГ за Mc. Carty:

  • латентний період 3 тижні

  • титр антитіл АСЛ і АСК, γ-глобуліни - підвищені

  • позитивний профілактичний ефект пеніцилінів

  • експеримент. підтверджння імунних ушкоджень





Патоморфологія ревматизму

  • Дезорганізація сполучної тканини (А.І. Струков)

  • Мукоїдне набухання

  • Фібриноїдні зміни

  • Гранулематоз

  • Склероз



Діагностика ревматизму

  • О.А.Кисель (1859-1938): "Ревматизм у детей" ( 1940) -..."Для ревматизма абсолютными признаками являются ревматические узелки, круговая эритема, хорея и особая форма артрита, быстро переходящая с одного сустава на другой. Наличие только одного из этих признаков окончательно решает вопрос о наличии ревматизма у ребенка. Может быть, к абсолютным признакам следовало бы отнести совершенно своеобразное поражение сердца при ревматизме,так как при поражении сердца у детей от других причин подобной клинической картины мы не наблюдаем. Для поражения сердца ревматического происхождения характерно постоянное прогрессирование порока сердца, причем нередко в это время больной ни на что не жалуется".



 Діагностичні критерії РГ

  • Т.Джонс –1944р., перегляд ARA - 1965,1982 рр.

  • прийняті ВООЗ -1987р., AHA –1992 р.



 Діагностичні критерії РГ

  • Клінічні:

  • Ревматичний анамнез

  • Артралгії

  • Гарячка

  • Лабораторні:

  • Реактанти гострої фази (неспецифічні ознаки запалення)

  • Подовження P-Q



 Діагностичні критерії РГ



КАРДИТ

  • ЗАПАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • КАРДІОМЕГАЛІЯ

  • ВНУТРІШНЬОСЕРЦЕВІ ШУМИ

  • АРИТМІЇ І БЛОКАДИ

  • Важкість кардиту: дилятація + СН



ПОЛІАРТРИТ

  • УРАЖЕННЯ ВЕЛИКИХ СУГЛОБІВ

  • МІГРУЮЧИЙ ХАРАКТЕР АРТРИТУ

  • ШВИДКОПЛИННІСТЬ ПРОЦЕСУ

  • ЕФЕКТ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ

  • ВІДСУТНІСТЬ ДЕФОРМАЦІЙ

  • ПОВНЕ ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ВІДНОВЛЕННЯ



МАЛА ХОРЕЯ

  • ХОРЕІНІЧНИЙ ГІПЕРКІНЕЗ

  • М’ЯЗЕВА СЛАБКІСТЬ

  • СТАТОКООРДИНАТОРНІ ПОРУШЕННЯ

  • СУДИННА ДИСТОНІЯ

  • ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ РОЗЛАДИ



Хореїнічний гіперкінез



КІЛЬЦЕПОДІБНА ЕРИТЕМА

  • ERYTHEMA

  • ANNULARE,

  • MARGINATUM

  • « абcолютна ознака акт.

  • ревматизму»!



Клінічні прояви ревматизму

  • КЛІНІЧНІ ФОРМИ

  • СУГЛОБОВА

  • (з ураженням шкіри)

  • СЕРЦЕВА

  • МОЗКОВА

  • (нейроревматизм)

  • ЗМІШАНА (вісцеральна)



Клінічна КЛАСИФІКАЦІЯ ревматичної гарячки (2001 р.)



КЛІНІЧНІ КРИТЕРІЇ АКТИВНОСТІ РЕВМАТИЗМУ (А.І.Нестеров, 1973, В.А.Насонова, !979,1989)

  • І ст.(мінімальний):

  • в’ялоперебігаючий або латентний ревмокардит,

  • – артралгії, еритема, вузлики,

  • – невиражені ознаки хореї, енцефаліту

  • ІІ ст.(помірний):

  • – підгострий або рецидивний кардит, кардит з СН,

  • – поліартрит, плеврит, нефрит, серозит

  • ІІІ ст. (максимальний):

  • – панкардит, гострий або підгострий диф.міокардит з СН,

  • --полісерозити



ЛАБОРАТОРНІ КРИТЕРІЇ АКТИВНОСТІ РЕВМАТИЗМУ (А.І.Нестеров, 1973, В.А.Насонова, !979,1989)



ПЕРЕБІГ РЕВМАТИЗМУ

  • ГОСТРИЙ

  • ПІДГОСТРИЙ

  • ЗАТЯЖНИЙ

  • ЛАТЕНТНИЙ

  • РЕЦИДИВНИЙ



ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ РЕВМАТИЗМУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Відносна стабілізація в більшості країн (5 випадків на 100000 населення)

  • N.B. спалах РГ у США (1985-1987 рр.) -18,1/100тис. (P.Pope, 1990)

  • Збільшення випадків латентного ревматизму

  • тенденція до початку хвороби в 20 –30 віці

  • збільшення випадків ревматизму без ураження клапанного апарату серця



ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА РЕВМАТИЗМУ

  • За ураженням суглобів

  • Реактивний артрит

  • Ревматоїдний артрит

  • Паліндромний ревматизм

  • Вовчаковий синдром

  • Саркоїдоз



ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ДИФУЗНОГО НЕРЕВМАТИЧНОГО МІОКАРДИТУ (NYHA)

  • В Е Л И К І

  • ПЕРЕНЕСЕНА ІНФЕКЦІЯ З РОЗВИТКОМ В НАСТУПНІ 10 ДІБ:

  • застійної СН

  • кардіогенного шоку

  • синдрому МЕС

  • патзмін на ЕКГ

  • підвищення активності

  • КФК,МВ-КФК,ЛДГ,ЛДГ1



Клінічні особливості неревматичного міокардиту

  • - скорочений або відсутній латентний період між інфекцією і проявами міокардиту

  • - переважання осіб середнього віку

  • - поступовий розвиток хвороби без виражених ознак активності запального процесу

  • - дисоціація між вираженістю кардиту і “скупими” лабораторними даними

  • - домінування скарг кардіального характеру

  • (кардіалгії, серцебиття задишка), їх постійність, резистетнтність до судинних і анальгетичних препаратів

  • - повільна динаміка на фоні протизапальної терапії

  • - наявність змін ЕКГ(100%) і порушень ритму (20%)



ДІАГНОСТИКА НЦД (NYHA)

  • РЕСПІРАТОРНІ СКАРГИ:

  • “дихання із зітханням”, “нездатність” зробити глибокий вдих, незадоволеність повнотою вдиху, відчуття ядухи, задишка.

  • СЕРЦЕВІ СКАРГИ:

  • серцебиття, кардіалгії, дискомфорт.

  • АСТЕНІЯ:

  • підвищена нервова збудливість, головокружіння, знепритомнення,

  • дискомфорт в натовпі,

  • немотивована загальна слабкість



ДІАГНОСТИКА НЦД

  • ДОДАТКОВІ ОБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ

  • (за Levander-Lindgren)

  • “Дихання з зітханнями” під час огляду

  • Лабільність пульсу і артеріального тиску

  • Збільшення ЧСС на 20 уд/хв в положенні стоячи впродовж 8 хв (симпатикотонічний ортостатизм)

  • Підвищений дермографізм

  • Депресія ST та інверсія Т в спокої, що поглиблюється в ортостазі

  • Низька фізична працездатність (при велоергометрії)

  • Підвищення сухожильних рефлексів



ЛІКУВАННЯ РЕВМАТИЧНОЇ ГАРЯЧКИ

  • ЕТІОТРОПНА ТЕРАПІЯ:

  • Бензилпеніцилін (пеніцилін G) –1,5 – 4 млн. Од./добу 5(?!) –10 днів і перехід до вторинної профілактики

  • або еритроміцин 0,25 * 4р./д. 7-10 днів - “ -

  • або кларитроміцин 0,25 * 2р./д 5днів - “ –



ЛІКУВАННЯ РЕВМАТИЧНОЇ ГАРЯЧКИ

  • ПАТОГЕНЕТИЧНА ТЕРАПІЯ

  • (схема за Taranta, Stollerman):

  • Атралгія,артрит з мін.проявами –анальгетики типу кодеїну;

  • Помірний або тяжкий артрит – АСК 90 –100 мг/кг/д 2 тижні, 60-70 мг/кг/д наступні 6 тижнів;

  • Кардит з СН і суглобовими проявами (або без них) – ГКС 40 – 60 мг/д –2 –3 тижні з поступовим зниженням і відміною за 3 тижні

  • Діклофенак – натрію 150 мг/д 3 міс і до завершення атаки



Первинна профілактика ревматизму

  • Гострий стрептококовий тонзилофарингіт:

  • Амоксацилін 1,0 –1,5 г/д 10 днів

  • При наявності ФР

  • – бензилпеніцилін 1,5 –4,0 г/д 5 днів

  • -біцилін 1500000 одноразово

  • -екстенцилін 2400000 одноразово



Вторинна профілактика ревматизму

  • КРУГЛОРІЧНА: біцілін–5 1500000 1 раз в 3-4 тижні або екстенцилін 2400000 1 раз в 3-4 тижні до досягнення 18- (25 – при ураженнях серця) річного віку і не менше 5 років після останнього рецидиву

  • Сезонна: А С К

  • Н П З С

  • Поточна: пеніцилін 10 днів ???

  • профілактика інф.ендокардиту !



ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ

  • Поширеність

  • США 38,0 – 92,9 на 1 млн.нас.

  • Канада 20,0 – 25,0 на 1 млн.нас.

  • ПЕРВИННИЙ ЕНДОКАРДИТ 25 %* 59,9 %*

  • ВТОРИННИЙ ЕНДОКАРДИТ 75 %* 40,1 %*

  • -ревматичні вади серця - 20,3 %

  • -вроджені вади серця - 11,3 %

  • -атеросклеротичні вади - 3,5 %

  • *дані АНА,1997 *дані В.П.Тюрин,2001

  • Фактори: вік: >55років - > 5 раз, > 75 років - > 7 раз!

  • стать - чоловіча





ЕТІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ

  • ЗЕЛЕНЯЧИЙ СТРЕПТОКОК 25,1 %

  • СТАФІЛОКОК 24,8 %

  • ЕНТЕРОКОК 9,0 %

  • ГРАМНЕГАТИВНА ФЛОРА 1,2 %



ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ









ДІАГНОСТИКА ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ

  • МОДИФІКОВАНІ КРИТЕРІЇ DUKE*

  • (D.Durack et al, 1994 з доповненнями В.П.Тюрина,1999)

  • А.Морфологічні:

  • - гістологічне підтвердження вегетацій, або в/с абсцесів;

  • - гістологічне виявлення м.о. при дослідженні вегетацій

  • В. Клінічні:

  • 1)позитивна гемокультура з двох і більше роздільних проб крові, взятих з інтервалом 12 год, або в усіх 3-4пробах, взятих впродовж 1год з інтервалом в 15 хв ;

  • 2)ЕхоКГ-ознаки вегетацій на клапанах серця, підклапанних структурах, абсцеси або дисфункція протезів клапанів**, виявлення ознак наростаючої клапанної регургітації

  • * Duke University Medical Center

  • **Для дослідження протезів клапанів рекомен.черезстрвавохідна ЕхоКГ



Верифікація інфекційного ендокардиту



ДІАГНОСТИКА ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ

  • МОДИФІКОВАНІ КРИТЕРІЇ DUKE

  • 1-температура тіла 38 і більше

  • 2-ураження клапанів,що передує ІЕ

  • (вроджені і набуті вади серця, в/в наркоманія, інвазивні методи діагностики і терапії)

  • 3-судинні с-ми: арт.емболії, інфаркти легень, мікотичні аневризми,

  • с-м Лукіна, Дженуея

  • 4-імунні прояви: гломерулонефрит,

  • вузлики Ослера, плями Рота

  • 5-збільшення селезінки

  • 6-анемія, Hb < 120 г/л



Частота клінічних проявів інфекційного ендокардиту

  • Температура > 37,5 о - 94,6 %

  • Спленомегалія - 70,0 %

  • Емболії - 35,1 %

  • Гломерулонефрит - 27,7 %

  • Міалгії - 25,2 %

  • Міокардит - 23,3 %

  • “барабанні палички” - 4,5 %

  • С-м Лукіна - 3,0 %



Класифікація інфекційного ендокардиту, рекомендована Українським товариством кардіологів (2000 р.)

  • І. Активність процесу: активний, неактивний

  • ІІ. Ендокардит природних клапанів: первинний, вторинний (травма, чужорідне тіло); ендокардит протезів клапанів.

  • ІІІ. Локалізація: аортальний клапан, мітральний клапан, трикуспідальний клапан, клапан легеневої артерії, ендокард.

  • ІV. Збудник: Грам+, Грам-, L-форми, рикетсії, гриби.

  • V. Стадія клапанної вади; стадія серцевої недостатності.

  • VІ. Ускладнення



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: ПРОБЛЕМИ І ПРОТИРІЧЧЯ

  • “...лікування ендокардитів справа безнадійна в більшості випадків” (W.Osler, T.Mc.Crae, 1912)

  • ПРОБЛЕМИ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ДО А/Б ТЕРАПІЇ:

  • поява L-форм збудників; -поєднання суперінфекції;

  • зниження імунітету; -зниження механізмів адаптації за рахунок високої сенсибілізації та дисбактеріозу;

  • розвиток автоімунних реакцій

  • ПРОТИРІЧЧЯ:

  • чутливість флори до а/б “in vivo” і “in vitro”не завжди співпадають!

  • думка про необхідність зміни а/б кожні 7-10 днів незалежно від ефекту невиправдана !

  • лікування продовжується до клінічного і бактеріологічного видужання, але не обов’язково не менше 6 тижнів



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: сучасні терміни антибактеріальної терапії (США,1998)

  • Показання до 2-тижнево-

  • го курсу а/б терапії

  • ІЕ природних клапанів

  • Розміри вегетацій < 5 мм

  • Відсутність серцевої недостатності, недостатності аортального клапана і ін.



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: тактика емпіричної терапії (AHA / ESC, 2004)

  • Гострий ІЕ

  • оксацилін + аміноглікозид



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: СТРЕПТОКОКОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ (ESC, 2004)



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: СТРЕПТОКОКОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ (ESK, 2004)



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: СТРЕПТОКОКОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ (ESK, 2004) (Категорія рекомендацій І, рівень доказів В)



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ СТАФІЛОКОКОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ (ESC, 2004)

  • Режим А: ІЕ природніх клапанів

  • при метіцілінчутливих формах (MSSA):

  • оксацилін 12 г/д, в/в (4 тижні) +гентаміцин 3 мг/кг в/в, в/м одноразово або ч/з 8-12 год. 3–5 дн

  • при MSSA і алергії на пеніцилін:

  • ванкоміцин 30 мг/кг/д, через 12 год (4-6 тижнів) +гентаміцин 3 мг/кг в/в, ч/з 8-12 год. 3–5 дн

  • при метіцілінрезистентних формах (MRSA):

  • ванкоміцин 30 мг/кг/д, через 12 год (6 тижнів)



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ СТАФІЛОКОКОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ (ESC, 2004)

  • Режим В: ІЕ протезованого клапана

  • MSSA - оксацилін 12 г/д, в/в кожні 6-8 год + ріфампіцин 900 мг/д в/в кожні 8 год (6-8 тижнів) +гентаміцин 3 мг/кг в/в, ч/з 8-12 год. в перші 2 тижні лікування

  • MRSA, CONS* - ванкоміцин 30 мг/кг/д, через 12 год (6 тижнів) + ріфампіцин 900 мг/д в/в кожні 8 год +гентаміцин 3 мг/кг в/в, ч/з 8-12 год. (6-8 тижнів, або 2 тижні при CONS)

  • * CONS -коагулонегативні стафілококи

  • ! Можливе застосування фторхінолонів при резистентності до аміноглікозидів



ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ ПРИ ІНФЕКЦІЙНОМУ ЕНДОКАРДИТІ

  • ІНДЕКС ВИЛІКОВУВАННЯ ПРИ ІЕ

  • (при застосуванні відповідних а/б у осіб, що не вживають наркотиків):

  • зеленявий стрептокок - > 90 %

  • золотистий стафілокок - 60 – 75 %

  • ентерокок - 75 – 99 %

  • грибки - 40 – 50 %

  • (В.П.Тюрин, 2001)



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: показання до оперативного втручання

  • Прогресування серцевої недостатності - 60-80 % *

  • - 56 % **

  • Неконтрольований інфекційний процес - 10 –19 % *

  • - >46 % **

  • Тромбемболічні ускладнення - 3 –14 % *

  • - 5 % **

  • Протезний інфекційний ендокардит - 3 –6 % *

  • Грибковий ендокардит

  • * Дані Тюрин В.П., госпіталь Н.Н Бурденко, 2001

  • ** Дані Руденко О.В. КНДІССХ, 1998



ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ

  • Профілактику ІЕ слід проводити у випадках очікуваної бактеріемії

  • Обов’язковою є профілактика ІЕ у осіб із груп високого і середнього ризику



Процедури, при яких рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Стоматологічні

  • Екстракція зубів

  • Періодонтальні процедури

  • Імплантація і реімплантація зубів

  • Ендодонтальні процедури, які не торкаються верхівки зуба

  • Закладання антибіотикових волокон і ниток під ясна

  • Місцева ін’єкційна анестезія навколозубних зв’язок



Процедури, при яких рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Дихальні шляхи

  • Тонзилектомія, аденоїдектомія

  • Втручання із травмуванням слизової дихальних шляхів

  • Ригідна бронхоскопія



Процедури, при яких рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Шлунково-кишковий канал

  • Склеротерапія варикозно розширених вен стравоходу

  • Дилятація стриктур стравоходу

  • Ендоскопічна ретроградна холангіографія

  • Хірургія жовчних шляхів

  • Хірургічні операції, які порушують цілісність слизової кишок



Процедури, при яких рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Сечові шляхи

  • Хірургія пердміхурової залози

  • Цистоскопія

  • Бужування, дилятація уретри



Процедури, при яких не рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Стоматологічні

  • Відновна стоматологія(оперативна і протезувальна) із застосуванням або без застосування ретракційної нитки

  • Місцеві ін’єкції анестетика (не в навколозубну зв’язку)

  • Ендодонтичне лікування (зубних каналів)

  • Післяопераційне зняття швів

  • Встановлення знімальних протезів

  • Знімання зубних відбитків

  • Корекція ортодонтних протезів

  • Випадіння молочних зубів



Процедури, при яких не рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Дихальні шляхи

  • Ендотрахеальна інтубація

  • Фібробронхоскопія

  • Встановлення тимпаностомічної трубки

  • Шлунково-кишковий канал

  • Черезстравохідна ехокардіографія

  • Ендоскопія



Процедури, при яких не рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Сечові шляхи

  • Вагінальна гістеректомія

  • Природні пологи

  • Кесарів розтин

  • Катетеризація уретри (неінфіковані тканини)

  • Дилятація і чистка уретри (неінфіковані тканини)

  • Медичний аборт (неінфіковані тканини)

  • Процедури стерилізації (неінфіковані тканини)

  • Встановлення/усунення внутрішньоматкових спіралей (неінфіковані тканини)



Процедури, при яких не рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Інші

  • Катетеризація серця, включно з балонною ангіопластикою

  • Імплантовані серцеві водії ритму, імплантовані дефібрилятори і коронарні стенти

  • Розтин чи біопсія хірургічно пошкодженої шкіри

  • Обрізання



Рекомендована профілактика при процедурах у ротовій порожнині, дихальних шляхах і стравоході



Рекомендована профілактика при процедурах на сечо-статевих шляхах і шлунково-кишковому каналі (крім езофагеальних): високий ризик



Рекомендована профілактика при процедурах на сечо-статевих шляхах і шлунково-кишковому каналі (крім езофагеальних): високий ризик+алергія



Рекомендована профілактика при процедурах на сечо-статевих шляхах і шлунково-кишковому каналі (крім езофагеальних): середній ризик



Рекомендована профілактика при процедурах на сечо-статевих шляхах і шлунково-кишковому каналі (крім езофагеальних): середній ризик+ алергія




скачать файл



Смотрите также:
Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики
0.43kb.
Сучасні погляди на ревматизм(ревматичну гарячку), принципи діагностики,лікування та профілактики
0.43kb.
Сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики бронхіальної астми у дітей
0.43kb.
Сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики бронхіальної астми у дітей
0.43kb.
Це наука про дію на організм хімічних сполук, які використовуються для лікування, профілактики і діагностики захворювань
0.43kb.
Основи діагностики інфекційних хвороб. Принципи І методи лікування. Догляд за інфекційними хворими
0.43kb.
Принципи діагностики і лікування гострих пневмоній Проф. Банадига Н. В
0.43kb.
Третинний сифіліс, природжений сифіліс. Принципи діагностики і лікування сифілісу. Диспансеризація. Профілактика сифілісу
0.43kb.
Олена Єщенко
0.43kb.
План Суть поняття “стандартизація” І мета стандартизації лз
0.43kb.
Тема лекції: Гостра ревматична гарячка кафедра терапії та сімейної медицини фпо, доц., к мед н. Зоря Л. В
0.43kb.
Актуальні питання діагностики, терапії і профілактики дифтерії у дітей
0.43kb.